Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок класного журналу в 5 класах: мистецька освітня галузь
Оцінювання в умовах Нової української школи
Важливою умовою успішного функціонування закладів освіти є їх академічна автономія.
Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти – один з напрямів її реалізації.
Згідно з Законом України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17) «кожен
учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та
доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним
освіти». Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне, поточне,
підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання, державна підсумкова атестація,
зовнішнє незалежне оцінювання. За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися
за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів або за системою оцінювання,
визначеною законодавством. У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання
результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до системи
оцінювання, визначеної законодавством. Річне оцінювання та державна підсумкова атестація
здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого
оцінювання відображаються у Свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку в разі
переведення його на наступний рік навчання.
Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти
урегульовано такими документами:
1. Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
2. Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до
наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762
(у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від
01.03.2021), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
3. Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів
закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України
від 13.07. 2021 р. № 813;
4. Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6 класів, які
здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти,
затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2022 р. № 289 (чинні для
5 класів);
5. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної
середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
13 квітня 2011 р. № 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за
№ 566/19304) (чинні для 6–11 класів);
6. Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у
системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України
від 21.08. 2013 р. № 1222 із змінами, додаток 2 (чинні для 6–11 класів);
7. Інструкція з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних
закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 р. № 496.
8. Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та
викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у
2022/2023 навчальному році (лист МОН України від 19.08.2022 № 1/9530–22).
Під час оцінювання навчальних досягнень учнів варто дотримуватися академічної
доброчесності. У Законі України “Про повну загальну середню освіту” визначено, що кожен
учасник освітнього процесу зобов’язаний дотримуватися академічної доброчесності (частина 1
статті 43). Серед порушень академічної доброчесності під час оцінювання є: надання допомоги
учням під час проходження ними підсумкового оцінювання; використання учнем під час
контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів,
списування; необ’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.
Пропонуємо методичні матеріали щодо оцінювання навчальних досягнень учнів
5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти,
особливостей формувального оцінювання, оформлення шкільної документації. Матеріали
подані з кожної освітньої галузі.
Оцінювання досягнень учнів у мистецькій освітній галузі
необхідно здійснювати в площині формувального, поточного та підсумкового оцінювання:
тематичне, семестрове. річне.
З огляду на те, що головною лінією Нової української школи проходить
дитиноцентризм, то оцінювання має бути особистісно орієнтованим і повинно відображати
динаміку розвитку дитини, визначати її досягнення в пізнавальній, художньо-творчій та
іншій діяльності. Саме це нам допоможе зробити формувальне оцінювання, яке орієнтує
вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня. Мета формувального
оцінювання – це оптимізувати та покращити процес навчання. Під час формувального
оцінювання вчитель отримує інформацію, яку потім використовує, щоб скоригувати процес
навчання. При цьому вчитель оцінює роботу учня, а не його особисто. Звертає увагу на
ПОЗИТИВНІ сторони, а не на недоліки.
Формувальне оцінювання розвиває:
активну позицію учнів щодо власного процесу навчання;
упевненість у собі та своїх силах;
учні вчаться брати відповідальність за своє навчання.
Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може
здійснюватися у формі самооцінювання та взаємооцінювання, оцінювання вчителем із
використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя,
портфоліо результатів навчальної діяльності тощо). Такий вид оцінювання триває впродовж
всього періоду навчання дитини в школі. Формувальне оцінювання допомагає з’ясувати, які
проблеми виникли для учня під час опанування ним програмового матеріалу, та як
попередити труднощі, які виникнуть на подальших етапах навчання, у процесі якого учні
порівнюють досягнутий результат своєї роботи з її метою, роблять аналіз успіхів і причин
своїх невдач та окреслюють шляхи їх подолання. Формувальне оцінювання підвищує
мотивацію дітей, розвиває вміння вчитися та допомагає учням досягати кращих результатів
навчання.
Очікувані результати навчання учнів, які зазначені в модельних навчальних
програмах мистецької освітньої галузі, є орієнтирами для формувального оцінювання учнів.
За їх допомогою проводяться спостереження за динамікою формування умінь та навичок, що
співвідносяться з очікуваними результатами та особистим розвитком учня.
Формувальне оцінювання є вагомим підґрунтям для підсумкового оцінювання, тобто
визначає співвідношення досягнень учнів очікуваним результатам навчання, які містяться в
навчальних програмах. Бо від того, як учень демонструє той чи інший очікуваний результат
навчання, визначається рівень його досягнень:
- якщо учень демонструє визначені результати навчання і може застосувати їх у
нестандартних навчальних ситуаціях, проявляє ініціативність, творчість та оригінальність –
це високий рівень;
- якщо учень самостійно виявляє визначені результати навчання – це достатній
рівень;
- якщо учень виявляє визначені результати за допомогою педагога, або переважно за
допомогою педагога – це середній рівень;
- якщо учень не виявляє, або здебільшого не виявляє визначеного очікуваного
результату навчання – це початковий рівень.
У мистецькій освітній галузі рівень досягнення обов’язкових результатів навчання
Державного стандарту базової середньої освіти і, як підсумок, досягнення очікуваних
результатів навчання за певний проміжок часу, в модельних навчальних програмах
встановлюється через:
- вияв обізнаності учня/учениці у сфері мистецтва, зокрема розуміння особливостей
того чи того виду мистецтва (мови, жанрів тощо);
- демонстрацію учнями/ученицями практичних умінь у галузі мистецтва;
- виявлення учнями/ученицями естетичного ставлення – емоційного, оцінного,
критичного до творів мистецтва, різних мистецьких явищ повсякдення, власної творчості та
творчості інших.
Саме тому оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі визначено за
критеріями: пізнання та аналіз інтерпретація творів мистецтва; практична мистецька
діяльність; емоційне ставлення до мистецтва, показники яких узгоджено з результатами
навчання Державного стандарту базової середньої освіти.
Критерії оцінювання за предметами мистецької освітньої галузі розробляються
відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням характеристик груп загальних
результатів мистецької освітньої галузі. Орієнтовні критерії з мистецької освітньої галузі
можуть міститися в навчальних програмах дисципліни і конкретизуються в освітній програмі
закладу освіти.
Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання,
передбачені навчальною програмою з інтегрованого курсу «Мистецтво».
За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання
навчальних досягнень учнів з предметів освітньої галузі «Мистецтво», або оцінювання може
здійснюватися за власною шкалою. За умови власної шкали заклад освіти має право
визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та
річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві
досягнень та класному журналі. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання
результатів навчання здійснюють за 12-бальною шкалою, а його результати позначають
цифрами від 1 до 12.
У класних журналах і в Свідоцтві досягнень перед виставленням підсумкової оцінки у
відповідних графах результатів навчання потрібно зазначати першу літеру («В», «Д», «С»,
«П»), що відповідає назві рівня
досягнень орієнтовних критеріїв
оцінювання результатів навчання з
предметів (Високий, Достатній,
Середній, Початковий) або за
допомогою виставлення відповідних
балів.
У разі визначення закладом
освіти бальної системи оцінювання,
необхідно враховувати відповідність
рівнів до визначених балів
оцінювання навчальних досягнень
учнів:
- П (початковий рівень) – від 1
до 3 балів;
- С (середній рівень) – від 4 до 6
балів;
- Д (достатній рівень) – від 7 до
9 балів;
- В (високий рівень) – від 10 до
12 балів.
Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5-6
класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу
освіти.
Надана форма Свідоцтва досягнень є орієнтовною, перелік предметів та інтегрованих
курсів визначається закладом освіти відповідно до затвердженої освітньої програми. Перед
друком Свідоцтва досягнень рекомендовано видалити зайві рядки, або підкреслити назви
курсів відповідно до освітньої програми закладу освіти. Графа «Характеристика навчальної
діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним
стандартом базової середньої освіти.
Зазначена графа заповнюється класним керівником за результатами спостережень,
проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. Спостереження
проводяться упродовж року за планом, визначеним закладом освіти. Заповнення цієї графи
здійснюється по завершенню кожного навчального року, або в разі зміни здобувачем
освіти навчального закладу. Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення
відповідної позначки навпроти сформованого уміння:
- + (сформовано)
- +/- (формується)
- - (не сформовано)
Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до
переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу
освіти. Та заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів
досягнень учнів упродовж навчального року.
Рекомендуємо вчителям упродовж навчального року вести «Картку (щоденник)
педагогічного спостереження», у якому вчитель відображає успіхи учнів у навчанні за
рівневою шкалою і за бальною, відповідно до критеріїв оцінювання з мистецтва та групи
загальних результатів навчання.
Заповнення цієї графи здійснюється протягом навчального року. В кінці року
передається класному керівнику для узагальнення отриманої інформації та для заповнення
свідоцтва досягнень.
Характеристика результатів навчальної діяльності
Заповнення цієї графи здійснюється протягом навчального року.
Заповнення здійснюється бальною системою (1-12 балів) (рішення педагогічної ради
протокол №1 від 31.08.2022).
Інформація з колонок «І семестр», «ІІ семестр», «Рік» переноситься до класного
журналу та Свідоцтва досягнень кожного учителя окремо.
Основною ланкою в системі контролю в закладах загальної середньої освіти є
поточний контроль, який проводиться систематично з метою встановлення рівнів
опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних
технологій навчання. Основна функція поточного контролю – навчальна.
Поточне оцінювання проводиться з урахуванням мотиваційно-стимулюючої функції.
Запитання, завдання, тести, які спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення
пройденого. Бажано індивідуальні форми поєднувати із фронтальною роботою класу.
Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання
із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних
робіт залежно від специфіки навчального предмета. Звертаємо увагу на те, що письмові
тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) на уроках інтегрованого курсу
«Мистецтво» не проводяться. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки
робочих зошитів, як правило, не враховуються. Фіксація записів тематичного оцінювання
проводиться в окремій колонці без дати.
Вибір форм, змісту, і способів поточного та підсумкового оцінювання результатів
навчання здійснюється вчителями мистецьких дисциплін залежно від дидактичної мети.
Визначення методів оцінювання має враховувати, що інтегрований курс «Мистецтво» є
предметом навчального та виховного спрямування. Для опанування цього курсу істотну роль
відіграють розвиненість природних мистецьких задатків та здібностей, прояв творчого
потенціалу кожної дитини. Об’єктивність оцінювання забезпечується поєднанням міри
сформованості очікуваних результатів та ініціативності, творчої активності, вмотивованості,
індивідуальності кожної дитини, збалансованістю контролю та стимулювання учнів до
художнього пізнання. Зважаючи на особливості та види навчальної діяльності з
інтегрованого курсу «Мистецтво», поточне та підсумкове оцінювання може здійснюватись із
застосуванням способів:
• практичної: виготовлення художніх виробів, виконання мистецьких творів;
• цифрової: тестування в електронному форматі;
• усної: створення та виконання усних творів, індивідуального, групового та
фронтального опитування.
Оцінювання має бути зорієнтованим на:
• очікувані результати навчання;
• ключові компетентності, які реалізуються через компетентнісний потенціал
мистецької освітньої галузі;
• наскрізні вміння: читати з розумінням, висловлювати власну думку, критично та
системно мислити, логічно обґрунтовувати позицію, діяти творчо, виявляти ініціативу,
конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати
проблеми, співпрацювати з іншими.
Семестрове оцінювання здійснюється за результатами тематичного оцінювання та
контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Воно проводиться
з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем і
підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Семестровий
контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Завдання для
проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш
актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням
рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання.
Результати контролю групи загальних результатів фіксуються в класному журналі в окремих
колонках без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та
контролю груп загальних результатів. Фіксація записів тематичного та семестрового
оцінювання проводиться в окремій колонці без дати («І семестр», «ІІ семестр»).
За рішенням педагогічної ради записи в класному журналі групи загальних
результатів навчання з освітньої галузі «Мистецтво» заклад загальної середньої освіти може
здійснювати повністю словами або абревіатурою, зокрема:
МИО 1 – сприймає та інтерпретує твори мистецтва;
МИО 2 – бере активну участь у творчій діяльності;
МИО 3 – здійснює комунікацію через мистецтво, презентує власні досягнення.
Оцінку (рівневу або бальну) доцільно виставити в колонки без дат:
МИО – абревіатура мистецької освітньої галузі;
цифри 1, 2, 3 – номери груп загальних результатів, визначених у Свідоцтві навчальних
досягнень.
Рекомендуємо при заповненні правої сторінки журналу після теми останнього уроку
семестру в графі «Дата» записати абревіатуру груп загальних результатів (МИО 1, МИО 2,
МИО 3), у графі «Зміст уроку» доцільно зафіксувати формулювання груп загальних
результатів.
Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання
узгодження програмового змісту і результатів навчання. Тому, результати підсумкового
оцінювання кожного учня/учениці мають бути виставлені з урахуванням усіх видів
діяльності на уроках з усіх видів мистецтва: пізнання та аналіз-інтерпретація творів
мистецтва, практична діяльність в галузі мистецтва, виявлення естетичного ставлення
(емоційного, оцінного, критичного), види комунікації через мистецтво.
Реалізацію змісту навчання інтегрованого курсу «Мистецтво» може здійснювати
один учитель. За такою моделлю в класному журналі виокремлюється одна сторінка де назва
предмета зазначається: інтегрований курс «Мистецтво». За умови обрання закладом
загальної середньої освіти викладання цього курсу двома вчителями з відповідною фаховою
підготовкою (учитель музичного мистецтва, учитель образотворчого мистецтва), закладом
освіти на основі модельної навчальної програми створюється навчальна програма закладу
освіти, де виокремлюється дві складові за видами мистецтва «Мистецтво: музичне
мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво». Відповідно – у класному журналі для
кожної складової відводяться окремі сторінки, на яких після назви інтегрованого курсу
через двокрапку прописується уточнення: «Мистецтво: музичне мистецтво», «Мистецтво:
образотворче мистецтво» (Див. приклад).
Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І
та ІІ семестри.
Приклад оформлення лівої сторінки класного журналу при виставленні річної оцінки:
Запис правої сторінки класного журналу в графі «Зміст уроку» здійснюється відповідно
до календарно-тематичного плану вчителя.
Звертаємо увагу на те, що примусове ведення учнями зошитів з інтегрованого курсу
«Мистецтво», виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для
організації творчої мистецької діяльності. Основними видами домашніх завдань мають бути:
слухання та інтерпретація музики в навколишньому середовищі, спостереження та
замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів, а також завдання
творчого спрямування.
Завдання з інтегрованого курсу «Мистецтво» записуються стисло в графу «Завдання
додому» і пропонуються тільки завдання творчого спрямування. Наприклад: прослухати
музичний твір (назва твору); свої враження від прослуханого твору зобразити в малюнку;
розповісти вдома про враження від твору мистецтва (назва) тощо (Див. приклад).
Рекомендуємо систему оцінювання результатів навчання в освітній галузі
«Мистецтво» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня, і враховувати не
рівень недоліків та прорахунків, а рівень особистих досягнень. Комплексна перевірка та
оцінка, яка інтегрує результати таких видів діяльності учнів як інформаційно-пізнавальної,
практичної, творчої, дають змогу вчителеві об’єктивно, не пригнічуючи особистість, оцінити
тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним
ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.
Методичні рекомендації щодо заповнення сторінок класного журналу в 5 класах: мистецька освітня галузь
Заповнення сторінок класного журналу в 5 класі освітньої галузі
«Мистецтво» здійснюється відповідно до наказів Міністерства освіти і науки
України від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження інструкції з ведення
класного журналу учнів 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних
закладів», від 10.05.2011 № 423 «Про затвердження єдиних зразків
обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх
типів і форм власності» із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства
освіти і науки від 01.06.2020 № 725 «Про внесення змін до наказу Міністерства
освіти і науки, молоді та спорту України від 10.05.2011 № 423».
Усі записи на сторінках класного журналу здійснюється державною
мовою, пастою синього кольору, чітко й охайно. У разі помилкового або
неправильного запису він закреслюється, поряд робиться правильний, який
засвідчується підписом керівника закладу загальної середньої освіти та
скріплюється печаткою внизу сторінки, на якій відбулося виправлення.
Звертаємо увагу, що, реалізацію змісту навчання інтегрованого курсу
«Мистецтво» може здійснювати один учитель. За такою моделлю у класному
журналі виокремлюється одна сторінка де назва предмета зазначається:
інтегрований курс «Мистецтво».
У разі навчання змісту інтегрованого курсу «Мистецтво» двома
вчителями з відповідною фаховою підготовкою (учитель музичного
мистецтва, учитель образотворчого мистецтва), закладом освіти, на основі
модельної навчальної програми, створюється навчальна програма закладу
освіти, де виокремлюється дві складові за видами мистецтва «Мистецтво:
музичне мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво». Відповідно – у
класному журналі для кожної складової відводяться окремі сторінки, на яких
після назви інтегрованого курсу через двокрапку прописується уточнення:
«Мистецтво: музичне мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво».
Рекомендуємо систему оцінювання результатів навчання в освітній
галузі «Мистецтво» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня,
і враховувати не рівень недоліків та прорахунків а рівень особистих досягнень.
У класних журналах і в Свідоцтві досягнень перед виставленням підсумкової
оцінки у відповідних графах результатів навчання зазначати першу літеру
(«В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних
критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий, Достатній,
Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних балів.
Визначення досягнень учнів у рівнях («В», «Д», «С», «П») нададуть
змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість,
оцінити тих, хто не має яскраво виражених мистецьких здібностей, проте
характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю,
ініціативністю.
Також, звертаємо увагу, заклад освіти, за рішенням педагогічної ради,
за умови використання власної шкали, має визначити правила переведення
загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до
системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень
та класному журналі.
За рішенням педагогічної ради заклад освіти може визначити
адаптаційний період, упродовж якого не здійснюється поточне та тематичне
оцінювання (місяць, перша чверть, перший семестр тощо). У цей період
учителями мистецтва при заповненні журналу не проводиться поточне та
тематичне оцінювання, а фіксується облік відвідування учнями навчальних
занять (відсутність учня на уроці позначається літерою «н») (табл. 1).
Таблиця 1 – Приклад заповнення сторінок журналу, за умови, що заклад
освіти І семестр визначив як адаптаційний період (групи загальних результатів
навчання заповнюються вчителем за рівневою шкалою)
Наводимо приклад, заповнення лівої сторінки журналу, коли
здійснюється оцінювання учнів рівнево, у такому випадку вчитель виставляє
до журналу літери В, Д, С, П, що відповідають рівням навчальних досягнень
(Високий, Достатній, Середній, Початковий) (табл. 2);
Таблиця 2 – Приклад заповнення лівої сторінки журналу за умови, що
заклад освіти І семестр визначив як адаптаційний період для учнів і протягом
семестру проводить рівневе оцінювання навчальних досягнень здобувачів
освіти
У разі, якщо за рішенням педагогічної рад визначено перші два місяці
адаптаційні (вересень-жовтень), протягом перших двох місяців оцінювання
проводиться рівнево (учитель виставляє до журналу літери В, Д, С, П), а
наступні (листопад-грудень) ‒ бально (учитель до журналу виставляє бали
від 1 до 12) (табл. 3);
Таблиця 3 – Приклад заповнення лівої сторінки журналу за умови, що
заклад освіти перші два місяці визначив як адаптаційний період для учнів і
оцінює навчальні досягнення здобувачів освіти рівнево, а далі, протягом
семестру, ‒ проводить бальне оцінювання
Якщо за рішенням педагогічної ради визначено адаптаційний період
протягом перших двох місяців (у журналі фіксується лише відвідування
учнями уроку), – поточне та тематичне оцінювання не проводиться, а наступні
(листопад-грудень) – проводиться бально (учитель до журналу виставляє бали
від 1 до 12) (табл. 4).
Таблиця 4 – Приклад заповнення лівої сторінки журналу за умови, що
заклад освіти перші два місяці визначив як адаптаційний період
Звертаємо увагу, те, що письмові тематичні перевірки (контрольні,
самостійні роботи) на уроках інтегрованого курсу «Мистецтво» (музичне
мистецтво, образотворче мистецтво) не проводяться.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного
оцінювання та контролю груп загальних результатів, визначених у свідоцтві
навчальних досягнень. Результати контролю групи загальних результатів
фіксуються в класному журналі в окремих колонках без дати. За рішення
педагогічної ради записи у класному журналі групи загальних результатів
3Продовження додатка 8
навчання з освітньої галузі заклад загальної середньої освіти може
здійснювати повністю словами або абревіатурою, зокрема:
МИО 1 – пізнає, аналізує та інтерпретує твори мистецтва;
МИО 2 – здійснює практичну мистецьку діяльність;
МИО 3 – виявляє естетичне ставлення: емоційне, оцінне, критичне.
Оцінку (рівневу або бальну) доцільно виставити в колонки без дат:
МИО – абревіатура мистецької освітньої галузі, цифри 1, 2, 3 – номери груп
загальних результатів, визначених у свідоцтві навчальних досягнень.
Рекомендуємо при заповненні правої сторінки журналу після теми
останнього уроку семестру в графі «Дата» записати абревіатуру груп
загальних результатів (МИО 1, МИО 2, МИО 3), у графі «Зміст уроку»
доцільно зафіксувати формулювання груп загальних результатів.
Фіксація запису семестрового оцінювання проводиться в окремій
колонці без дати з написом «І семестр», «II семестр».
Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання
здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають
цифрами від 1 до 12. Необхідною умовою реалізації завдань мистецької
освітньої галузі є дотримання узгодження програмового змісту і результатів
навчання. Тому, результати підсумкового оцінювання кожного учня/учениці
мають бути виставлені з урахуванням усіх видів діяльності на уроках з усіх
видів мистецтва – пізнання та аналіз-інтерпретація творів мистецтва,
практична діяльність в галузі мистецтва, виявлення естетичного ставлення
(емоційного, оцінного, критичного), види комунікації через мистецтво.
Рекомендуємо вчителям упродовж навчального року вести «Щоденник
педагогічного спостереження», у якому вчитель має відображати успіхи учнів
у навчанні не тільки за рівневою шкалою, але й за бальною, відповідно до
критеріїв оцінювання з мистецтва та групи загальних результатів навчання.
Надаємо приклад оформлення сторінки класного журналу при
виставленні річної оцінки (табл. 5).
Таблиця 5 – Запис сторінки класного журналу при виставленні річної
оцінки
Запис правої сторінки класного журналу у графі «Зміст уроку»
здійснюється відповідно до календарно-тематичного плану вчителя.
Наголошуємо на тому, що примусове ведення учнями зошитів з
інтегрованого курсу «Мистецтво», виконання письмових домашніх завдань є
4Продовження додатка 8
недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.
Основним видом домашніх завдань мають бути завдання на слухання та
інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, спостереження та
замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів, а
також завдання творчого спрямування.
Звертаємо увагу, з інтегрованого курсу «Мистецтво» задаються і стисло
записуються у графу «Завдання додому» лише завдання творчого
спрямування. Наприклад: прослухати музичний твір (назва твору); свої
враження від прослуханого твору зобразити у малюнку; розповісти вдома про
враження від твору мистецтва (назва) тощо (табл. 6)
Таблиця 6 – Зразок оформлення правої сторінки обліку проведених
уроків
