ПРОГРАМА "МИСТЕЦТВО" 1-4 (Савченко, Шиян ), 5-9 КЛАСИ та 10-11 класи

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

(редакція Савченко)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-        дитиноцентрованості і природовідповідності;

-        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-        наступності і перспективності навчання;

-        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання –фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Згідно із Законом України «Про освіту», на основі Державного стандарту й Типової освітньої програми заклади освіти, наукові установи та інші суб’єкти освітньої діяльності можуть розробляти освітні програми – єдиний комплекс освітніх компонентів (предметів, індивідуальних проектів, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання. Освітні програми можуть відрізнятися від Типової освітньої програми послідовністю викладання навчального матеріалу, обсягом його вивчення, наявністю додаткових компонентів змісту або використанням оригінальних форм, методів і засобів навчання.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Освітні програми можуть мати корекційно-розвивальний складник для осіб з особливими освітніми потребами. Для дітей з особливими потребами тривалість здобуття початкової освіти може бути подовжена.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Типовий навчальний план

Назва освітньої галузі Класи	Кількість годин на рік
	1 кл.		2 кл.	3 кл.	4 кл.		Разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна	315		350	350		350	1365
Іншомовна
Математична	140		140	140		140	560
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)	105		105	105		105	420
Технологічна	35		70	70		70	245
Інформатична
Мистецька	70		70	70	70		280
Фізкультурна*	105		105	105	105		420
Усього	770		840	840	840		3290
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		35	35	70	70		210
Загальнорічна кількість навчальних годин		805	875	910	910		3500
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня		20/700	22/770	23/805	23/805		/3080
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)		805	875	910	910		3500

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

МИСТЕЦТВО

Пояснювальна записка

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають  твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких  досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

●                       ·        усного висловлювання своїх вражень від мистецтва;  за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).

●         здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій,  визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).

●       спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва(компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);

●       самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);

●         формування  уміння  визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);

●         співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан)  (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);

●         опанування народних традицій, мистецтва рідного краю;  толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)

●         проявів  творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);

●         виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

 Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

1 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Художньо-творча діяльність
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері; дотримується правил співу (постава, дихання) створює елементарний ритмічний супровід до пісні; виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів; відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей); добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу; грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо); імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах; орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту); відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами; розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша; компонує (з допомогою учителя)зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний); створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи; використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори; змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів; користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо; спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі; досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі; наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів; працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом; дотримується правил техніки безпеки; експериментує з кольорами, лініями, формами тощо прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається; виконує нескладні ролі, етюди-наслідування; вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту,перевтілюючись у різних персонажів; розуміє правила поведінки в театрі; рухається в ритмі і темпі музики, узгоджуєсвої рухи з музичним супроводом (співом); орієнтується у просторі; придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності; імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести); виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються; називає свої уподобання у мистецтві		Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики. Інсценізація пісень, створення театралізованих образів. Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо. Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма). Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану. Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів. Організація робочого місця. Створення зображень графічними матеріалами, фарбами.  Елементарне компонування елементів композиції (площинної, об’ємної). Вирізування, конструювання з паперу. Робота з природними матеріалами. Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо). Ліплення з пластичних матеріалів. Дотримання охайності та правил техніки безпеки. Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів. Прикрашення місця, де навчається, живе. Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану. Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування. Відтворення елементарних танцювальних елементів. Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).
Сприймання та інтерпретація мистецтва
сприймає твір мистецтва та висловлюєвраження, добирає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям; визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію; визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт; порівнює музичні та візуальні образи; помічає красу в довкіллі; орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм) називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій		Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням. Визначення засобів виразності твору мистецтва. Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням. Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва. Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення
Комунікація через мистецтво
презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо); бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо; дотримується правил творчої співпраці вербально описує свій творчий задум;визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано		Презентація та характеристика власних творчих досягнень. Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо). Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо). Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

2 клас

Очікувані результати навчання здобувачів освіти	Зміст навчання
Художньо-творча діяльність
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці; дотримується правил співу (постава, дихання, інтонація) виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою, виразним інтонуванням;добирає реквізит; створює варіанти ритмічного супроводу до пісні; відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей), зокрема у різних темпах; обирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу; грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо); придумує образи і створює їх знайомими засобами музичної виразності; імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах; орієнтується в поняттях музичної грамоти(нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту); проявляє інтерес до творів мистецтва та мистецької діяльності; виконує прості живописні, графічні, декоративні, пластичні композиції; складає та розташовує на площині (в просторі) окремі елементи зображень (форм) в просту композицію (графічну, живописну, декоративну, об’ємну, просторову); відповідно задуму, обирає формат (вертикальний, горизонтальний) композиції; використовує всю площину аркуша; використовує  основні, похідні, ахроматичні, теплі й холодні кольори; утворює відтінки кольорів; експериментує з кольорами, лініями, формами тощо; користується художніми та природними матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо; працює (вирізує, конструює) з папером, з природними матеріалами; дотримується правил техніки безпеки; бере участь у прикрашенні середовища, в якому живе і навчається; виконує нескладні ролі, етюди-наслідування; вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту,перевтілюючись у різних персонажів; рухається в ритмі і темпі музики, узгоджуєсвої рухи з музичним супроводом (співом); орієнтується у просторі; дотримується правил поведінки в театрі; імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести); вирізняє види мистецької діяльності, звернення до яких поліпшує його/ її настрій	Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція). Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики. Інсценізація пісень, створення театралізованих образів. Знайомство з нотною грамотою (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма). Малювання графічними матеріалами,  фарбами. Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, об’ємна). Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів. Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів. Вирізування, конструювання з паперу. Робота з природними матеріалами. Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів. різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо). Ліплення з пластичних матеріалів різними прийомами і способами. Прикрашення місця, де навчається, живе. Організація робочого місця. Дотримання охайності та правил техніки безпеки. Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування. Відтворення елементарних танцювальних елементів. Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести). Використання видів мистецької діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.
Сприймання та інтерпретація мистецтва
сприймає твір мистецтва та висловлюєвраження, добираючи із запропонованих слова, які співзвучні особистим емоціям; визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інструментів (сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фортепіано тощо)), характеризує мелодію; визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт; порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля; розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм);  використовує театральну термінологію (сцена, актор, костюм, декорація); виявляє твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій	Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням. Визначення засобів виразності твору. Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням. Знайомство з деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний), кіномистецтва (кінофільм, мультфільм (графічна, пластична, лялькова анімація). Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного стану.
Комунікація через мистецтво
виявляє (з допомогою вчителя) та бере участь в обговореннях інформації, отриманої з творів мистецтва; презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо); вербально описує свій творчий задум;визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано; готовий / -а до того, що може не вийти з першого разу так, як задумав / -ла; виявляє досягнення у художньо-творчій діяльності однолітків; бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва; обговорює з однолітками свої враження від творів різних видів мистецтва відомих митців, від дитячої творчості; дотримується правил взаємодії і творчої співпраці.	Виховні ситуації: обговорення (з допомогою вчителя) інформації – сюжетів, характерів персонажів тощо, отриманої з творів мистецтва. Презентація  та характеристика  власних творчих досягнень. Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо); Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо) Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Цикл І (1 – 2 класи)

(редакція Шиян)

Типова освітня програма початкової освіти (далі типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Типова освітня програма визначає:

-         загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

-         перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

-         орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;

-         рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-         вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. До типової освітньої програми додано типові навчальні плани, що пропонує підхід до організації освітнього процесу (див. Додатки 1).

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна, у тому числі: Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ[1]) Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів^[2] з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Заклад початкової освіти формує власну освітню програму на основі типової освітньої програми або безпосередньо на основі Державного стандарту початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти має передбачати досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма закладу початкової освіти, сформована на основі типової освітньої програми, не потребує окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. Її схвалює педагогічна рада закладу освіти та затверджує його керівник. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору здобувачів освіти, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

 Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності – на веб-сайті його засновника).

На основі освітньої програми заклад освіти складає та затверджує навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу

---

[1] У дужках подано скорочене позначення кожної галузі.

[2] Цифра на початку індексу вказує на порядковий номер року навчання (класу). У цьому разі – другий клас. Скорочений буквений запис означає освітню галузь. Перша цифра після буквеного запису позначає номер змістової лінії, друга цифра (після дефісу) – порядковий номер загальної цілі, окресленої в Стандарті. Цифра після крапки означає порядковий номер обов’язкового результату навчання. Остання цифра – порядковий номер очікуваного результату навчання.

  

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

МИСТЕЦТВО

5– 9 класи

Навчальна програма

для загальноосвітніх навчальних закладів[1]

Укладачі програми (2012 рік):

Людмила Масол, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук (керівник групи);

Оксана Коваленко, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України;

Галина Сотська, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук; старший науковий співробітник;

Галина Кузьменко, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук;

Жанна Марчук, учитель образотворчого мистецтва гімназії № 290 м. Києва, заслужений учитель України, учитель-методист;

Олена Константинова, учитель образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 16 м. Києва, вчитель-методист;

Людмила Паньків, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук;

Ірина Гринчук, доцент кафедри інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім. Володимира Гнатюка, кандидат педагогічних наук;

Надія Новикова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 4 м. Бучі, Київська область, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук;

Наталія Овіннікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 119 м. Києва, учитель-методист.

Робоча група з оновлення програми:

Олена Гайдамака, старший науковий співробітник ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних наук;

Наталія Лємешева, методист образотворчого мистецтва лабораторії виховної роботи лабораторії КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», Черкаська обл.;

Тетяна Абрамян, учитель музичного мистецтва Торецькоi загальноосвітньої школи I–III ст. № 10 Торецькоi міської ради, Донецька обл., учитель-методист;

Оксана Гусєва, викладач образотворчого мистецтва Педагогічного коледжу ім. А. Ю. Кримського м. Володимир – Волинського, Волинська обл.;

Олена Коваль, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Загальноосвітній навчальний заклад
І ступеня – гімназія № 39» Кам’янської міської ради, Дніпропетровська обл., учитель-методист;

Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інститут майбутнього, м. Київ;

Тетяна Шлєєнкова, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа I–III ступенів № 24 – центр дитячої та юнацької творчості «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», Кіровоградська обл., заслужений учитель України.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мистецтво — особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін. Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його  багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби.Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства. Таким чином, здійснюється виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

Навчання в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в  розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін івикликів.

Випускник основної школи є патріотом України, поважає її історію, культуру і культуру інших народів, вільно володіє державною (і рідною, у разі відмінності) мовою, спілкується щонайменше однією іноземною мовою, має бажання і здатність до самоосвіти, активний і відповідальний у громадському й особистому житті, підприємливий і ініціативний, має уявлення про світобудову, береже природу, безпечно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти:

●               виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб;

●               формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;

●               розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;

●               стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;

●               розвиток художніх здібностей, креативного мислення;

●               формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.

Загальна мистецька освіта ґрунтується на принципах:

●               наступності між початковою, основною і старшою школою;

●               поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;  

●               інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;

●               креативності (пріоритет творчої самореалізації);

●               варіативності змісту, методів, технологій;

●               діалогічності, полікультурності.

Опанування учнями мистецтва в основній школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню предметних, міжпредметних і ключових компетентностей. Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Діяльнісний підхідспрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці.Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків із предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.

Предметна мистецька компетентність (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) — це здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва. Вона формується у процесі опанування учнями системи знань та уявлень у сфері певного виду мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з мистецтва (діяльнісний компонент), виховання ціннісних орієнтацій щодо мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент).

Під час опанування учнями різних видів мистецтва формуються міжпредметні

, зокрема під час естетичні компетентності — здатність учня орієнтуватися в естетичних нормах різних сфер соціуму відповідно до сформованих естетичних ідеалів і цінностей, системи інтегрованих мистецьких знань і досвіду.

Предметні мистецькі та міжпредметні естетичні компетентності виявляються у здатності особистості використовувати набутий досвід мистецької діяльності у навчальних і життєвих ситуаціяхпрактичної, пізнавальноїй творчої діяльності, сприймання, аналізу, інтерпретації творів мистецтва, участі у різних мистецьких заходах; у висловлюваннях, судженнях щодо ціннісного ставлення та щодо усвідомлення соціального, культурного, особистісного значення мистецтва; у критичній оцінці на основі естетичних засад та аргументації своєї позиції щодо творів мистецтва, довкілля, медіа й інтернет-ресурсів; у продукуванні креативних ідей та пропонуванні способів їхньої реалізації; в умінні трансформувати мистецькі знання у досвід діяльності виконання практичних ітворчих завдань, естетизації середовища та корекції власного емоційного стану, задоволення власних творчих потреб тощо.

Мистецтво відіграє важливу роль у формуванні ключових компетентностей, зокрема:

Таблиця

Ключова компетентність	Компоненти
1.     Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності)  мовою	Уміння: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; брати участь у дискусіях, обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність ітворчість інших Ставлення: усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їхнього поширення
2.     Спілкування іноземними мовами	Уміння: сприймати твори мистецтва різних країн, народів Ставлення: пошанування культурного розмаїття, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов
3.     Математична компетентність	Уміння: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій, визначення метру, запису ритму тощо Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: спостерігати, досліджувати і відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва; використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей, застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо) Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації
5. Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності Ставлення: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей
6. Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію Ставлення: усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку
7. Ініціативність і підприємливість	Уміння: критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій; працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань; презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв’язання творчих завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони Ставлення: ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і колективний результат
8. Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище Ставлення: усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури і надбань інших культур; розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності
9. Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва Ставлення: пошана до національної культури; повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства
10. Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: використовувати мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний стан Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові лінії — соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту освіти і реалізується через  відповідні трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних, загальношкільних проектів (зокрема,через творчу роботу, яка виходить з наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.

Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено такі: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» здійснюється на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.

Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного ставлення до культурних надбань свого народу, країни, світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час опанування учнями досягнень українського мистецтва, зокрема в контексті світової мистецької спадщини.

Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, зниженню кількості захворювань та поведінкових ризиків.

Наскрізна змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні й слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їхній реалізації, зокрема через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній).

Характеристика структури програми й особливості організації навчально-виховного процесу

Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії,  як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже  змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».    

Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.

У 5–7 класах пріоритетними є різноманітні форми  практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 клас), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв 
(6 клас), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 клас). У 8–9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча й культурологічна пропедевтика).

Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.  

Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Учитель самостійно  визначає обсяг годин на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику й критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл.  Отже, головне надзавдання вчителя — створити захопливу й емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнімуроком мистецтва, надихав учнів на творчість — в особистісній і соціокультурній діяльності.

Години резервного часу використовуються на розсуд учителя —  на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо. 

Загальна тематична структура програми

Клас	Тема	Кількість годин на тиждень
		Інтегрований курс «Мистецтво»
		Музичне мистецтво	Образотворче мистецтво
5	Види мистецтва	1	1
6	Жанри мистецтва	1	1
7	Мистецтво: діалог традицій і новаторства	1	1
		Інтегрований курс «Мистецтво»
8	Мистецтво в культурі минулого	1
9	Мистецтво в культурі сучасності	1

Особливості оцінювання результатів навчання

Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій.

Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:

●      предметні мистецькі;

●      міжпредметні естетичні;

●      ключові.

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а  рівень особистісних досягнень.  Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів — інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, — дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

До основних видів оцінювання належать:  поточне (виконує діагностичну, стимулюючу, коригуючу функції),тематичне  і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка й взаємне оцінювання.

Тематична структура програми «Музичне мистецтво» (5–7 класи)

35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

Клас	Тема року	Теми
5	Види музичного мистецтва	Музика як вид мистецтва
		Народна музика
		Професійна музика
		Взаємодія музики з іншими видами мистецтва (образотворче мистецтво, архітектура, література, театр, цирк, кіно)
6	Жанри  музичного мистецтва	Жанри камерно-вокальної музики
		Жанри хорової музики
		Жанри камерно-інструментальної музики
		Жанри симфонічної музики
7	Музика: діалог  традицій  і новаторства	Мистецтво в нашому житті
		Новітні музичні явища

5 клас. Види музичного мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів		Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    орієнтується в основних засобах музичної виразності, їхньої ролі у створенні  музичного образу; ●    називає особливості народних пісень і танців, народних музичних інструментів; ●    наводить приклади значення музики в житті, зокрема в побуті, медіапросторі Діяльнісний компонент ●    дотримується правил співу; ●    виразно виконує народні пісні з елементами театралізації, зокрема обрядові, побутові, історичні та ін.; ●    створює найпростіший ритмічний супровід до пісні; ●    розрізняє тембри співацьких голосів, звучання українських народних  інструментів; ●    застосовує музичні знання та вміння у власному житті; ●    інтерпретує зміст прослуханих музичних творів Ціннісний компонент ●    висловлює оцінні судження щодо образного змісту прослуханих музичних творів; ●    виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва;  ●    усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу й гордість за нього; ●    пропагує національну культуру через власну художньо-творчу діяльність; ●    виявляє повагу та толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу		Музика як вид мистецтва Народна музика
Учень / учениця  Знаннєвий компонент ●    орієнтується у характерних ознаках програмної та непрограмної, вокальної та інструментальної, хорової та симфонічної музики; ●    орієнтується в поняттях «вокальна», «інструментальна», «хорова», «симфонічна музика»; ●    розуміє зв’язок народної і професійної музики; ●    наводить приклади взаємодії  музики та інших видів мистецтва (образотворче мистецтво, література, театр, цирк, кіно); ●    називає різновиди ансамблів та оркестрів Діяльнісний компонент ●    порівнює твори вокальної  та  інструментальної музики; ●    передає музичні образи в малюнках, пластичних імпровізаціях; ●    розрізняє тембри інструментів симфонічного оркестру; ●    характеризує засоби музичної виразності; ●    інтерпретує зміст музичних творів і творів інших видів мистецтва; ●    застосовує музичні знання та вміння, зокрема форми взаємодії музики з іншими видами мистецтва в процесі комунікації Ціннісний компонент ●    висловлює оцінні судження щодо образного змісту прослуханих музичних творів; ●    виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів музичного мистецтва;  ●      усвідомлює загальнолюдські цінності, транслятором яких є мистецтво		Професійна музика Взаємодія музики з іншими видами мистецтва
Наприкінці 5 класу учень / учениця виявляє здатність: ●      інтерпретувати зміст музичних творів, зокрема в їх взаємозв’язках з іншими видами мистецтва; ●      передавати враження від музики вербальними, художніми засобами, засобами ритмопластики та театралізації; ●      виконувати пісні  серед однолітків, у родині з рухами та ритмічним акомпанементом; ●      розуміти зв’язок музики з іншими видами мистецтва, застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності; ●      висловлювати власні судження про музику та інші види мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них; ●      брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу музики, співпрацювати в малих і великих групах; ●  проявляти допитливість у процесі пізнання музики, використовувати різні друковані джерела інформації про музичне мистецтво в навчально-пізнавальній і соціокультурній діяльності
6 клас.  Жанри музичного мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    орієнтується у характерних ознаках жанрів камерно-вокальної та хорової музики (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, меса, літургія та ін.) відповідно до їх призначення; ●    наводить приклади творів жанрів камерно-вокальної та хорової музики Діяльнісний компонент ●    порівнює камерно-вокальні та хорові жанри; ●    порівнює власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставиться до них, виявляє ініціативу та взаємодопомогу в груповій роботі; ●    виконує пісні, які виражають різні естетичні почуття; ●    інтерпретує образний зміст камерно-вокальних і хорових творів; ●    застосовує набуті знання про вокальну та хорову музику у власній виконавській діяльності Ціннісний компонент ●    висловлює оцінні судження щодо музики різних жанрів; ●   виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їхній вплив; ●    усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності у творах музичного мистецтва різних жанрів; ●     усвідомлює необхідність збереження музичної культури людства	Жанри камерно-вокальної музики Жанри хорової музики
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає й розуміє характерні ознаки  музичних жанрів  —  камерно-інструментальних  (прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, варіації, рондо, соната, квартет та ін.) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, сюїта та ін.); ●    наводить приклади музичних циклів, поєднання жанрів Діяльнісний компонент ●    виконує пісні, зокрема двоголосні; ●    інтерпретує інструментальні твори різних жанрів; ●    порівнює жанри камерної та симфонічної музики; ●    застосовує набуті знання про інструментальну музику в процесі міжособистісного спілкування Ціннісний компонент ●    висловлює оцінні судження щодо музики різних жанрів; ●    виявляє естетичне ставлення до музичної діяльності; ●    усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності у творах музичного мистецтва різних жанрів; ●     усвідомлює необхідність збереження музичної культури людства	Жанри камерно-інструментальної музики Жанри симфонічної музики
Наприкінці 6 класу учень/учениця  виявляє здатність: ●   інтерпретувати музичні твори різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики; ●   виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі);  ●   застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації, створення  домашньої фонотеки, складання програм шкільних і позашкільних концертів; ●   розуміти зв’язок музики з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності в різноманітній творчій діяльності; ●   висловлювати оцінні судження щодо музики різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до музичної діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку щодо музики з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу в груповій роботі; ●   проявляти активність у процесі пізнання музичного мистецтва, використовувати медіаресурси (радіо, телебачення тощо) у пошуковій діяльності
7 клас.  Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця  Знаннєвий компонент ●    орієнтується в особливостях музичної культури рідного краю; ●    називає видатних митців (композиторів, виконавців, мистецькі колективи тощо) рідного краю; ●    знає про аранжування в музичному мистецтві; наводить приклади аранжування в народній й академічній музиці; ●    наводить приклади відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці Діяльнісний компонент ●    виконує пісні, створює вокальні та інструментальні імпровізації; ●    порівнює оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань; ●    застосовує знання та вміння з аранжування народної музики у власній виконавській творчості Ціннісний компонент ●   виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив; ●    аналізує твори музичного мистецтва, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до них;   ●    усвідомлює необхідність збереження художнього надбання людства	Музичне мистецтво в нашому житті
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    орієнтується в особливостях музичних явищ  ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня та ін.); ●    називає виражальні засоби електронної музики Діяльнісний компонент ●    порівнює рок-оперу, мюзикл і класичні музично-театральні жанри; ●    розрізняє й виконує вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня); ●    створює елементарні музичні/ритмічні композиції, зокрема з використанням комп’ютерних технологій; ●    застосовує знання про сучасні музичні напрями у власній творчій діяльності Ціннісний компонент ●    висловлює емоційно-ціннісне ставлення до творів сучасного музичного мистецтва; ●    аналізує, інтерпретує, дає естетичну оцінку творам музичного мистецтва, (зокрема, естетично оцінює музичний супровід медіа та інтернет-простору з активною критичною позицією); ●    усвідомлює загальнолюдські цінності, транслятором яких є твори музичного мистецтва минулого і сучасності; ●    усвідомлює необхідність збереження мистецького надбання людства	Новаторство в музичному  мистецтві
Наприкінці  7 класу учень / учениця  виявляє здатність: ●   самостійно інтерпретувати музику сучасності, розуміючи взаємозв’язок традицій і новаторства; ●   виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний (ритмічний, пластичний) супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації та у соціокультурній діяльності; ●   розуміти зв’язок музики з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у процесі самореалізації та в соціокультурній діяльності; ●   висловлювати критичні судження щодо музичних явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію щодо музичних явищ сьогодення під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної музичної діяльності; ●   проявляти самостійність у процесі пізнання музичних явищ сучасності, прагнення використовувати  інтернет-ресурси, комп’ютерні програми з музичного мистецтва в пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності

Тематична структура програми «Образотворче мистецтво» (5–7 класи)

35 годин на рік  (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

Клас	Тема року	Теми
5	Види мистецтв	Графіка
		Живопис
		Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво
		Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва   (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно)
6	Жанри  мистецтва	Анімалістичний жанр. Пейзаж
		Портретний жанр
		Побутовий жанр. Натюрморт
		Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний
7	Мистецтво: діалогтрадицій  і новаторства	Мистецтво в нашому житті
		Дизайн

5 клас. Види образотворчого мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає види графіки, засоби художньої виразності графіки (лінія, штрих, крапка, пляма); основні закони композиції Діяльнісний компонент ●    відтворює об’єкти навколишнього світу засобами художньої виразності графіки; ●    передає об’єм предметів засобами світлотіні; ●    дотримується основних законів композиції; ●    застосовує різні графічні техніки та матеріали Ціннісний компонент ●    висловлює власні судження про естетичну цінність графічних творів; ●    аналізує власні графічні творчі роботи та роботи однолітків; ●    усвідомлює значення графіки як основи інших видів образотворчого мистецтва	Графіка
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає види живопису; властивості кольору (насиченість, світлота, відтінок); ●    називає засоби художньої виразності живопису (колір, колорит, контраст, нюанс, колірна гама) Діяльнісний компонент ●    відтворює красу навколишнього світу засобами живопису; ●    передає об’єм предметів кольором; ●    дотримується основних законів композиції; ●    уміє передавати плановість засобами живопису; ●    застосовує різні живописні техніки та матеріали (акварель, гуаш) Ціннісний компонент ●    аналізує власні живописні творчі роботи й роботи своїх однолітків; ●    висловлює судження, ціннісні ставлення до творів живопису, які є  культурним надбанням людства в Україні й світі	Живопис
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає види скульптури й декоративно-прикладного мистецтва; матеріали скульптури; види орнаментів; ●    розуміє засоби художньої виразності скульптури й декоративно-прикладного мистецтва; ●    називає закономірності стилізації Діяльнісний компонент ●    уміє створювати художні образи людей, тварин, сюжетно-тематичні композиції з різних пластичних матеріалів (кругла скульптура, рельєф); ●    уміє створювати орнаментальні композиції; ●    стилізує природні форми (тварин, птахів, квітів) для створення декоративних композицій; ●    застосовує різні техніки, прийоми та матеріали для реалізації творчого задуму в декоративних і скульптурних композиціях Ціннісний компонент ●    висловлює власні судження про твори декоративно-прикладного мистецтва й скульптури; ●    усвідомлює значення творів декоративно-прикладного мистецтва і скульптури у формуванні і збереженні культурної спадщини України йсвіту	Скульптура.  Декоративно-прикладне мистецтво
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    розуміє зв’язок образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв (музикою, літературою, театром, цирком, кіно); ●    знає та розуміє особливості засобів художньої виразності різних видів мистецтв Діяльнісний компонент ●    застосовує відповідні засоби художньої виразності, техніки та матеріали для створення композицій; ●    уміє створювати образотворчі композиції, які відображають взаємозв’язок між різними видами мистецтв Ціннісний компонент ●    висловлює власні судження про нерозривну єдність різних видів мистецтв; ●    усвідомлює те, що в поєднані образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв повною мірою відображається багатоплановість і складність навколишнього середовища; ●    виявляє значення роботи художника в театральному, цирковому мистецтві та кіно	Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв
Наприкінці 5 класу учень/учениця виявляє здатність: ●   розрізняти види образотворчого мистецтва, порівнювати засоби художньої виразності творів образотворчого мистецтва, інтерпретувати їхній зміст; ●   розуміти взаємодію образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва (літературою, музикою, театром, цирком, кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній та виражальній діяльності; ●   виконувати практичні роботи в різних техніках образотворчого мистецтва; ●   висловлювати власні судження щодо творів образотворчого мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в групах; ●   проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати різні джерела інформації впізнавально-практичній діяльності
6 клас. Жанри образотворчого мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів		Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає особливості анімалістичного і пейзажного жанрів; види пейзажів;елементарну будову тварин; ●    розуміє закони лінійної та повітряної перспективи; послідовність зображення тварин та пейзажу Діяльнісний компонент ●    створює художні образи тварин на площині та об’ємні, у статиці та динаміці; ●    передає простір засобами лінійної та повітряної  перспективи; ●    дотримується законів композиції під час виконання творчих робіт Ціннісний компонент ●    усвідомлює відповідальність людини за збереження природного середовища свого краю, України й планети; ●    висловлює й аргументує своє ставлення до творів анімалістичного та пейзажного жанрів		Анімалістичний      жанр. Пейзаж
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає види портрету й особливості портретного жанру; ●    розуміє елементарну будову та пропорційні особливості голови та фігури людини Діяльнісний компонент ●    створює образи людини на площині та в об’ємі; ●    зображує фігуру людини у статиці та динаміці; ●    відтворює міміку, емоційні стани людини;  ●     застосовує художні прийоми для  створення шаржів, карикатур Ціннісний компонент ●    висловлює судження щодо творів портретного жанру різних видів, стилів, епох; ●    висловлює ціннісні ставлення щодо ролі портретів як культурного надбання людства; ●    усвідомлює цінність  поваги, розуміння, шанобливого  ставлення до людини		Портретний   жанр
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає закони зображення  інтер’єру ●     розуміє особливості побутового жанру й натюрморту; Діяльнісний компонент ●    виконує пошукові ескізи варіантів композиції натюрморту; ●    дотримується послідовності зображення натюрморту; ●    зображує натюрморти в різних видах образотворчого мистецтва; ●    відтворює сцени з повсякденного життя людей у сюжетно-тематичних  і декоративних композиціях; ●    застосовує різні техніки та матеріали у процесі виконання творчих робіт Ціннісний компонент ●    висловлює ціннісні ставлення щодо творів образотворчого мистецтва, які  відображають життя та побут різних верств населення минулого й сучасності; ●    усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності, транслятором яких є образотворче мистецтво		Побутовий жанр. Натюрморт
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає і розуміє особливості історичного, міфологічного,  релігійного,  батального  жанрів Діяльнісний компонент ●    уміє виділяти композиційний центр у сюжетно-тематичній композиції; ●    використовує різні техніки для створення сюжетно-тематичні композиції в історичному, батальному, релігійному, міфологічному жанрах Ціннісний компонент ●    усвідомлює роль образотворчого мистецтва як засобу збереження історичної пам’яті людства; ●    висловлює судження щодо творів мистецтва вітчизняного і світового значення		Жанри: історичний,   міфологічний,  релігійний, батальний
Наприкінці 6 класу  учень / учениця  виявляє здатність: ●   інтерпретувати твори образотворчого мистецтва різних жанрів; ●   виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва; ●   розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей, застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній і виражальній  діяльності; ●   висловлювати оцінні судження щодо творів образотворчого мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до художньої діяльності, брати участь у дискусіях з приводу мистецтва, аргументувати власну думку, поважати думки інших; ●   проявляти активність у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати в пошуковій діяльності різні джерела інформації
7 клас.  Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів		Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    орієнтується у видах архітектури;   ●    знає архітектурні пам’ятки свого регіону, України та світу; ●    розуміє регіональні особливості й символіку різних видів декоративно-прикладного мистецтва (розпис, кераміка, вишивка, писанкарство, витинанка, народна іграшка тощо) Діяльнісний компонент ●    зображує архітектурні споруди за законами лінійної перспективи (екстер’єр, інтер’єр з пам’яті, за уявою); ●    створює ескізи проектів, макети екстер’єру й інтер’єру; ●    використовує в декоративно-прикладній діяльності символіку традиційної орнаментики й кольору; ●    виконує творчі роботи в різних техніках декоративно-прикладного мистецтва Ціннісний компонент ●    усвідомлює фундаментальне значення народного мистецтва й цінність особистого внеску в розвиток української культури; ●    висловлює власні судження про необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства; ●     виявляє емоційно-ціннісне ставлення щодо творів архітектури		Мистецтво в нашому житті
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●    знає види дизайнерської діяльності (графічний, промисловий, ландшафтний тощо); ●    орієнтується в основах специфіки видів дизайнерської діяльності Діяльнісний компонент ●    розробляє ескізи дизайну середовища; ескізи одягу з урахуванням національних традицій і сучасних тенденцій у моді; ескізи для різних видів поліграфічної продукції; ●    проектує, моделює транспортні засоби, побутові предмети на основі природних форм; ●    використовує медіа-технології у процесі створення дизайнерського продукту Ціннісний компонент ●   висловлює власні судження про роль сучасних тенденцій мистецтва у формуванні та розвитку культурного середовища України й світу; ●   усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості		Дизайн
Наприкінці  7 класу учень / учениця виявляє здатність: ●  самостійно інтерпретувати художні явища сучасності в єдності традицій і новаторства, розуміти їхні зв’язки з природним, соціальним і культурним середовищами;  ●  застосовувати набуті знання й уміння для творчої самореалізації в соціокультурній діяльності;  ●  розуміти  зв’язок  образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні компетентності  у процесі творчості; ●  висловлювати критичні судження щодо художніх явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументувати власну позицію під час дискусії, брати участь у культурному житті суспільства; ●  проявляти активність у процесі пізнання художніх явищ сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні технології у творчо-пошуковій діяльності

Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (5–7 класи)

70 годин на рік (2 години на тиждень), з них 8 годин — резервний час

Клас	Тема року	Теми
5	Види мистецтвa	Народне і професійне мистецтво
		Взаємодія і синтез мистецтва
6	Жанри мистецтва	Образи природи в мистецьких жанрах
		Образ людини  в мистецьких жанрах
7	Мистецтво: діалог  традицій   і новаторства	Мистецтво в нашому житті
		Новітні мистецькі явища

5 клас. Види мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів		Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●   знає види та засоби художньої виразності графіки, живопису, скульптури; види орнаментів і символіку кольорів; ●   називає  характерні ознаки вокальної та інструментальної музики; ●   розуміє основні засоби музичної виразності, їхню роль у створенні музичного образу; ●   орієнтується в особливостях народних пісень і танців, розуміє зв’язок народної і професійної музики Діяльнісний компонент ●   виконує  пісні, зокрема з елементами театралізації, ритмічним супроводом; ●   порівнює й інтерпретує зміст прослуханих вокальних й інструментальних творів програмної і непрограмної музики; ●   розрізняє тембри співацьких голосів, українських народних  інструментів; ●   аналізує та порівнює тембри інструментів симфонічного оркестру; ●   створює  композиції з графіки, живопису, скульптури, використовуючи різні техніки та матеріали; ●   застосовує правила симетрії й ритму під час створення декоративних композицій;  ●   відтворює природну форму тварин у різних художніх техніках; ●   уміло добирає формат і варіанти розташування елементів композиції, передає  плановість Ціннісний компонент ●   виявляє  емоційно-ціннісне ставлення до народного і професійного мистецтва; ●   висловлює судження про загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво; ●   усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього; ●   усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості		Народне і професійне  мистецтво
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●   знає і розуміє особливості взаємодії різних видів мистецтва (музики, образотворчого мистецтва, архітектури, літератури тощо) та специфіку синтетичного мистецтва (хореографія, театр, цирк, кіно) Діяльнісний компонент ●   добирає тематичні мистецькі колекції, передає зміст музичних образів у малюнках; ●   уміє відтворювати художні образи у різних видах мистецтва ●   інтерпретує образний зміст творів різних видів мистецтва й порівнює засоби його втілення Ціннісний компонент ●   виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив; ●   висловлює ціннісне ставлення до творів різних видів мистецтва; ●   висловлює судження про загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є твори різних видів мистецтва		Взаємодія і синтез мистецтв
Наприкінці 5 класу учень / учениця  виявляє здатність: ●      інтерпретувати зміст творів різних видів мистецтва, усвідомлюючи їх специфіку та взаємодію; ●      виконувати пісні з елементами театралізації; ●      виконувати творчі роботи в різних видах образотворчого мистецтва; ●      розуміти зв’язок різних видів мистецтва та застосовувати міжпредметні компетентності у процесі художньо-творчої діяльності; ●      висловлювати власні судження про мистецтво, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в малих і великих групах; ●      використовувати різні медіаресурси і комп’ютерні технології в навчально-творчій діяльності
6 клас. Жанри мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●   знає особливості жанрів образотворчого мистецтва (портрет, побутовий,  історичний,   міфологічний, релігійний, батальний); ●   розуміє характерні ознаки камерно-вокальних і хорових жанрів (пісня, гімн, романс, кантата, ораторія, літургія та ін.), типи розвитку музики Діяльнісний компонент ●   виконує пісні, імпровізує нескладний супровід до них; ●   застосовує набуті знання про жанри вокальної музики у власній виконавській діяльності; ●   створює образи людини (зокрема, з натури) (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці), дотримуючись пропорційних особливостей голови, фігури; ●   виконує сюжетно-тематичні композиції у різних жанрах образотворчого мистецтва ●   інтерпретує образний зміст і визначає форму творів камерно-вокальної і хорової музики різних жанрів Ціннісний компонент ●   виявляє емоційно-ціннісного ставлення до творів мистецтва; ●   відтворює різними способами емоційні стани, що викликали твори мистецтва; ●   усвідомлює загальнолюдські цінності творів різних жанрів	Образ людини у  мистецьких жанрах
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●   знає характерні ознаки музичних жанрів — камерно-інструментальних (прелюдія, ноктюрн, рондо, варіації, етюд-картина, соната тощо) і симфонічних (увертюра, концерт, симфонія, симфонічна поема, симфонічна сюїта тощо), типи розвитку музики; ●   розуміє особливості жанрів образотворчого мистецтва (пейзаж, натюрморт, анімалістичний жанр) Діяльнісний компонент ●   уміє виконувати народні та композиторські пісні; ●   уміє створювати живописні й графічні пейзажі та натюрморти; ●   розпізнає зміст і визначає форму творів камерно-інструментальної та симфонічної музики різних жанрів; ●   створює образи тварин (на площині та в об’ємі, у статиці та динаміці); ●   використовує закони кольорознавства, перспективи (лінійна, повітряна), прийоми композиції, техніки й матеріали в художньо-практичній діяльності відповідно до творчого задуму; ●   передає уявний простір засобами лінійної та повітряної перспективи; ●   застосовує набуті знання про жанри інструментальної музики й образотворчого мистецтва у процесі інтерпретації художніх творів і міжособистісного спілкування Ціннісний компонент ●   оцінює й висловлює судження щодо мистецьких витворів  різних жанрів; ●   виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва; ●   відтворює різними способами емоційні стани, втілені в художніх образах; ●   усвідомлює загальнолюдські цінності творів різних жанрів;  ●   усвідомлює необхідність бережливого ставлення до природних ресурсів свого краю йпланети	Образи природи  у мистецьких  жанрах
Наприкінці 6 класу учень/учениця  виявляє здатність: ●   інтерпретувати твори мистецтва різних жанрів, усвідомлюючи єдність змісту і форми, типи розвитку музики; ●   виконувати пісні різних жанрів (соло, в ансамблі, хорі), створювати домашню фонотеку, складати програми шкільних і позашкільних концертів; ●   виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва, оформлювати шкільні тематичні виставки; ●   розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності у різноманітній творчій діяльності; ●   висловлювати оцінні судження щодо творів мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до мистецької діяльності, брати участь у дискусіях, порівнювати власну думку з думкам інших і толерантно ставитися до них, виявляти ініціативу та взаємодопомогу у груповій роботі; ●   проявляти активність у процесі пізнання мистецтва, використовувати у пошуковій діяльності медіаресурси
7 клас. Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів			Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●   орієнтується в особливостях музичної культури рідного краю; ●   орієнтується в особливостях декоративно-прикладного мистецтва (розпис, писанкарство, вишивка, витинанка, народна іграшка тощо); ●   знає про особливості аранжування народної та академічної музики; ●   наводить приклади відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці; ●   розуміє особливості архітектури як виду мистецтва; ●   називає найвідоміші архітектурні пам’ятки рідного краю, України Діяльнісний компонент ●   виконує пісні, створює вокальні та інструментальні імпровізації; ●   порівнює оригінальні музичні твори та варіанти їх обробок, аранжувань; ●   створює архітектурні образи у різних техніках (по пам’яті, за уявою); ●   розробляє ескізи виробів декоративно-прикладного мистецтва та виконує творчі роботи (розпис, вишивка, витинанка, народна іграшки тощо) з урахуванням традицій; ●   застосовує знання та вміння з аранжування музики у власній виконавській творчості; ●   застосовує знання особливостей архітектури й декоративно-прикладного мистецтва у побуті; ●    інтерпретує твори мистецтва Ціннісний компонент ●   визначає естетичну оцінку творам різних видів мистецтва; ●   виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва; ●   усвідомлює необхідність збереження художнього надбання українського народу та різних народів світу; ●    усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього; ●   пропагує національну культуру через власну художньо-творчу діяльність			Мистецтво у нашому житті
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●   орієнтується в особливостях музичних явищ ХХ–ХХІ ст. (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня, мюзикл, електронна музика); ●   знає сучасні медіатехнології для створення дизайнерського виробу; ●   наводить приклади видів дизайну (графічний, промисловий, ландшафтний, арт-дизайн) Діяльнісний компонент ●   виконує вокальні твори сучасних напрямів (джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня тощо); ●   створює елементарні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій; ●   розробляє ескізи дизайну середовища, транспорту, побутових виробів, одягу, поліграфічної продукції; ●   використовує знання про новітні музичні явища у власній творчій діяльності; ●   застосовує дизайнерські вміння у власному житті Ціннісний компонент ●   виявляє емоції, що викликають твори мистецтва, характеризує їх вплив; ●   аналізує, інтерпретує, виявляє емоційно-ціннісне ставлення до творів мистецтва та художніх явищ сучасності і довкілля (зокрема медіа й інтернет-простору); ●   усвідомлює загальнолюдські, естетичні й художні цінності, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; усвідомлює українську культурну ідентичність;  ●   виявляє повагу й толерантне ставлення до культурного розмаїття різних регіонів світу			Новітні мистецькі  явища, дизайн
Наприкінці 7 класу учень / учениця виявляє здатність: ●   самостійно інтерпретувати мистецькі явища сучасності, розуміючи їх зв’язок із природним, соціальним і культурним середовищами;  ●    виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них, застосовувати набуті музичні знання і вміння для самореалізації; ●   виконувати творчі роботи з використанням досягнень мистецтва сучасності; здійснювати художнє оформлення шкільних заходів, брати участь у соціокультурній діяльності;   ●   розуміти зв’язок мистецтва з предметами інших освітніх галузей і застосовувати міжпредметні компетентності всоціокультурній діяльності; ●   висловлювати критичні судження щодо мистецьких явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументовано доводити власну позицію під час дискусії, брати участь у різних видах індивідуальної і колективної мистецької діяльності; ●   проявляти самостійність у процесі пізнання явищ мистецтва сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні програми в пошуково-дослідній діяльності

Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8–9 класи)

35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

Клас	Тема року	Теми
8	Мистецтво в культурі  минулого	Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс
		Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм
9	Мистецтво в культурі сучасності	Стилі та напрями мистецтва: імпресіонізм і постімпресіонізм, модернізм  і постмодернізм
		Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)

8 клас Мистецтво в культурі минулого
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень  / учениця Знаннєвий компонент ●   орієнтується в особливостях стилів мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс); ●   знає вітчизняні й світові архітектурні пам’ятки стародавніх епох Діяльнісний компонент ●   розрізняє стилі у різних видах мистецтва (античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс); ●   використовує різні художні матеріали у зображенні архітектурних споруд і виконує живописні й графічні композиції у різних стилях; ●   використовує спеціальну термінологію під час колективних обговорень явищ мистецтва ●   застосовує набуті знання і вміння в художньо-творчій діяльності, під час виконання  проектів Ціннісний компонент ●   усвідомлює необхідність збереження мистецької спадщини рідного краю й світу; ●   оцінює і висловлює власне судження щодо творів мистецтва	Стилі та напрями мистецтва
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●      орієнтується в особливостях стилів мистецтва (бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм) Діяльнісний компонент ●      розрізняє стилі у різних видах мистецтва; ●      виконує ескізи, композиції, театралізації; ●      застосовує знання і вміння щодо стилів і напрямів мистецтва у художньо-творчій діяльності, при виконанні індивідуальних і групових проектів; ●      застосовує спеціальну термінологію в процесі міжособистісного спілкування Ціннісний компонент ●      усвідомлює цінність історичної та мистецької спадщини України та світу; ●      обґрунтовує судження щодо ролі людини у створенні і збереженні культурної спадщини свого народу й  людства	Стилі та напрями мистецтва (продовження)
Наприкінці 8 класу учень / учениця  виявляє здатність ●       інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів відповідно до соціокультурного контексту; ●       розробляти індивідуальні та колективні проекти з мистецтва різних епох; ●       застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності; ●       висловлювати особистісно-ціннісне ставлення щодо мистецтва різних стилів, виявляти комунікативні вміння в процесі обговорення різних явищ мистецтва в групах, виконувати проекти з мистецтва; ●       здійснювати самостійну пошукову діяльність щодо мистецтва різних стилів, використовувати музейні матеріали; ●       мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави
9 клас. Мистецтво у культурі сучасності
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●       розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм та постімпресіонізм, різновиди модернізму і постмодернізму); ●       знає спадщину видатних діячів вітчизняного мистецтва Діяльнісний компонент ●       створює живописні, графічні та декоративні композиції у різних стилях і напрямах; ●       застосовує знання про стилі та напрями мистецтва для самореалізації; ●       планує виконання проектів у процесі художньо-творчої і соціокультурної діяльності Ціннісний компонент ●       інтерпретує й порівнює твори мистецтва різних стилів і напрямів; ●       оцінює твори видатних діячів мистецтва України й світу; ●       усвідомлює і оцінює роль людини у створенні  історичної і культурної спадщини України та світу; ●       усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних і художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу	Стилі та напрями мистецтва (продовження)
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●       знає види екранних мистецтв, жанри кіномистецтва; ●       називає найвідоміші музеї й художні галереї рідного краю, України, світу; ●       розуміє форми збереження культурної спадщини, роль музеїв та медіа у поширенні мистецтва; ●       розуміє значущість мистецтва в діалозі культур Діяльнісний компонент ●       класифікує твори мистецтва різних видів, жанрів, стилів і напрямів; ●       аналізує й критично оцінює сучасні явища культури, зокрема телебачення і рекламу; ●       уміє створювати ескізи рекламної продукції вітчизняного виробництва; ●       використовує комп’ютерні технології, зокрема ресурси Інтернету, для віртуальних екскурсій музеями України та світу, для виконання проектів; ●       застосовує набуті художні знання і вміння для саморозвитку, естетизації середовища; Ціннісний компонент ●       висловлює й обґрунтовує судження щодо збереження мистецтва України та світу; ●       усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; ●       усвідомлює необхідність збереження художнього надбання людства; ●       усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього	Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва
Наприкінці 9 класу учень / учениця  виявляє здатність: ●       самостійно інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів, розуміючи їх значення для розвитку культури; ●       виконувати творчі роботи та індивідуальні або колективні мистецькі проекти з використанням традиційних і комп’ютерних технологій; ●       застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності; ●       виявляти особистіно-ціннісне ставлення до художніх явищ сучасності, висловлювати аргументовані оцінки, ●       брати активну участь у дискусіях, шкільних культурно-мистецьких заходах; ●       здійснювати самостійну пошуково-дослідну діяльність щодо мистецьких явищ різних стилів і напрямів, використовувати комп’ютерні технології для віртуальних екскурсій, презентації результатів проектної діяльності; створення і оформлення шкільних музейних колекцій, художніх галерей, мистецьких віталень;   ●       мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави

---

[1] Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

МИСТЕЦТВО

Програма

для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11класи

Рівень стандарту

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Навчальна програма «Мистецтво. 10-11 кл. Рівень стандарту» розроблена відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Її зміст спрямовано на цілісний художньо-естетичний розвиток особистості учня шляхом ознайомлення з мистецтвом культурних регіонів світу.

            Метою вивчення мистецтва у школі є формування в учнів системи ключових, міжпредметних і предметних мистецьких компетентностей у процесі пізнання, інтерпретації, творення, оцінювання мистецтва.

Реалізація мети  здійснюється через розв’язання завдань:

·                   ознайомлення учнів з мистецтвом різних культурних регіонів світу, формування розуміння взаємодії між різними культурами, усвідомлення необхідності збереження культурно-мистецького  надбання людства;

·                   виховання національної ідентичності, усвідомлення власної причетності до української культурної спадщини з одночасним усвідомленням культурно-мистецького розмаїття;

·                   формування креативних, комунікативних якостей особистості учня; стимулювання потреби до мистецької самоосвіти та здатності до художнього самовираження;

·                   естетична оцінка творів мистецтва, явищ сучасності та довкілля (зокрема медіаконтенту та інтернет-простору); критична оцінка впливу мистецтва та інформаційного простору на формування особистих та суспільних цінностей; усвідомлення зв’язків між мистецтвом та соціо-культурним середовищами; мистецтвом різних народів.

Програма ґрунтується на принципах цілісності, наступності, системності та варіативності змісту, органічної єдності національних і загальнолюдських цінностей; засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного, інтегрованого та компетентнісного підходів. Особистісно орієнтований підхід спрямовує освіту на  розвиток художніх інтересів, індивідуальних мистецьких схильностей та здібностей учнів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь з різних видів мистецтва та усвідомлення можливостей їх застосовання у навчальному та соціокультурному середовищі. Інтегративний підхід  реалізується у тісній взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі, виявленні міжпредметних зв’язків з предметами інших освітніх галузей, поширенні мистецького досвіду, набутого у процесі навчання, у соціокультурне середовище. Компетентнісний підхід сприяє формуванню комплексу предметних мистецьких, міжпредметних та ключових компетентностей.

Предметна мистецька компетентність (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) − це здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва. Вона формується у процесі опанування учнями системи знань та уявлень у сфері певного виду мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з мистецтва (діяльнісний компонент), виховання ціннісних орієнтацій щодо мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент).

У процесі опанування учнями мистецтва формуються міжпредметні компетентності - здатність застосовувати у навчальній діяльності та соціумі систему інтегрованих мистецьких знань, умінь, естетичних цінностей з використанням набутого досвіду з інших галузей освіти.

Мистецтво відіграє важливу роль у формуванні ключових компетентностей,  зокрема у процесі:

аналізу, обговорення, виконання творів мистецтва рідною / державною мовою;  сприймання творів мистецтва інших країн та їх інтерпретація, з урахуванням знань про культуру цих країн (компетентності спілкування рідною /державною, іноземною мовами);

застосовування обчислювальних умінь для створення художніх образів (об’ємно-просторових, площинних тощо), що потребують точних вимірювань (математична компетентність);

застосування знань із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо) у  відтворенні довкілля та явищ природи засобами мистецтва; використання технічних засобів для втілення художніх ідей (основні компетентності у природничих науках і технологіях);

використання сучасних цифрових технологій для пізнання та творення мистецтва (інформаційно-цифрова компетентність);

формування  уміння  виявляти власні художні інтереси та потреби; планувати та організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію тощо (компетентність уміння вчитися впродовж життя);

пропонування нових ідеї, шляхів їх художнього розв’язання, презентування  власних творчих досягнень (компетентності ініціативності і підприємливості;

ефективної співпраці у команді, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; естетизації середовища(соціальна та громадянська компетентності);

пропагування національної культури через власну художньо-творчу діяльність; виявлення поваги і толерантного ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства (компетентність обізнаності та самовираження у сфері культури);

використання мистецтва для вираження емоцій, почуттів, переживань та корекції власного емоційного стану (компетентність екологічної грамотності і здорового життя).

 

Особливістю програми «Мистецтво» є її варіативність. Орієнтуючись на вимоги та тематику навчальної програми, вчитель самостійно:

·     обирає освітні технології; необхідні практичні завдання; мистецькі твори для сприймання, орієнтуючись на  критерій їх високої художньої якості та яскраву приналежність до культури певного регіону;

·визначає обсяг годин на вивчення окремої теми, поурочний розподіл опанування кожної теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року.

Основними видами діяльності учнів у процесі опанування мистецтва у старшій школі є сприймання, інтерпретація й оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва, художньо-творче самовираження, які мають бути збалансованими між собою.

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а  рівень прогресу особистісних досягнень. Тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку учня (учениці) та його (її) ставлення до опанування предмету.

Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Проте, для створення об’єктивності системи оцінювання, перевірка має інтегрувати з одного боку досягнення учнів у різних видах діяльності, з іншого - їх ставлення до предмету, активність та ініціативність, що дасть можливість ефективніше відслідкувати особистісний зріст учня (учениці), оцінити його (її) роботу в освітній діяльності і саморозвитку. Саме тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення.

До основних видів  оцінювання належать:  поточне, тематичне  і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка та оцінювання результатів спільної діяльності за попередньо визначеними критеріями.

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові лінії − соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту освіти і реалізується через  відповідні трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних, загальношкільних проектів (зокрема, через творчу роботу, яка виходить з наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.

Наскрізними змістовими лініями у старшій школі визначено: "Екологічна безпека та сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров'я і безпека", "Підприємливість та фінансова грамотність".

Наскрізна змістова лінія "Екологічна безпека та сталий розвиток" націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація цієї змістової лінії може здійснюватися на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.

Наскрізна змістова лінія "Громадянська відповідальність" спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого ставлення до культурних надбань свого народу та толерантного – до митецької спадщини інших народів світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час ознайомлення учнів із досягненнями українського мистецтва, зокрема, у контексті світової мистецької спадщини.

Наскрізна змістова лінія "Здоров'я і безпека" націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме розвитку емоційного інтелекту, гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема, через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-чуттєвої сфери школярів.

Наскрізна змістова лінія "Підприємливість та фінансова грамотність" націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні і слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їх реалізації, зокрема, через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній та колективній).

 

Тематична структура програми

№	Назва розділу
	10 клас
1	Мистецтво африканського культурного регіону
2	Мистецтво американського культурного регіону
3	Мистецтво далекосхідного культурного регіону
4	Мистецтво індійського культурного регіону
5	Мистецтво арабо-мусульманського культурного регіону
	11 клас
1	Мистецтво європейського культурного регіону
2	Мистецтво європейського культурного регіону. Україна

 

 

 

10 клас

(52,5 год. (1,5 год. на тиждень), 3 год. - резервний час)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень (учениця): Знаннєвий компонент називає характерні особливості мистецтва африканського культурного регіону; наводить приклади впливу мистецтва африканського  культурного регіону у сучасному мистецтві; Діяльнісний компонент характеризує мистецтво африканського  культурного регіону; виявляє ініціативу щодо творення мистецтва у стилістиці мистецтва африканського культурного регіону; Ціннісний компонент висловлює ціннісне ставлення до мистецтва африканського культурного регіону; визначає власні емоції від сприйняття творів мистецтва регіону, характеризує їх вплив.	Мистецтво африканського культурного регіону
Учень (учениця): Знаннєвий компонент називає визначні мистецькі явища, що характеризують американський культурний регіон (північно-американський, латино-американський); Діяльнісний компонент аналізує та інтерпретує художньо-мовні особливості творів різних видів мистецтва американського культурного регіону; аналізує на естетичних засадах медіаконтент; наводить приклади впливу інформаційного простору на формування естетичного смаку; ініціює виконання творчих завдань у різних видах мистецької діяльності (наприклад, виконання вокальних творів у стилі джаз, рок-н-ролл; створення шкільного мюзиклу тощо), зокрема, із використанням цифрових технологій. Ціннісний компонент висловлює оцінні судження, виявляє ціннісне ставлення до творів різних видів мистецтва; обґрунтовує; бере участь у дискусіях щодо ролі мистецтва американського культурного регіону у світовій мистецькій спадщині;  усвідомлює вплив мистецтва на власний емоційний стан.	Мистецтво американського культурного регіону (північно-американський, латино-американський)
Учень (учениця) Знаннєвий компонент називає види мистецтва/художні явища – «візитівки» далекосхідного культурного регіону; наводить приклади взаємовпливу різних культур у сучасному мистецтві; Діяльнісний компонент розпізнає у процесі сприймання твори різних видів мистецтва далекосхідного культурного регіону; аналізує, інтерпретує твори різних видів мистецтва далекосхідного культурного регіону, виявляє його характерні особливості (художньо-мовні, образні); порівнює особливості мистецтва різних культурних регіонів світу; виявляє бажання виконувати художньо-творчі завдання у стилістиці мистецтва далекосхідного культурного регіону; застосовує набутий мистецький досвід для творчої самореалізації (зокрема, естетизації довкілля); Ціннісний компонент виявляє ціннісне ставлення до творів мистецтва; бере участь дискусіях щодо впливу мистецтва далекосхідного культурного регіону на розвиток сучасного мистецтва, аргументовано відстоює свою позицію;  класифікує емоції від сприйняття мистецтва регіону; пояснює їх вплив на власний емоційний стан.	Мистецтво далекосхідного культурного регіону
Учень (учениця) Знаннєвий компонент називає види мистецтва, що яскраво репрезентують індійський культурний регіон; Діяльнісний компонент пізнає особливості мистецтва індійського культурного регіону; аналізує, інтерпретує твори різних видів мистецтва індійського культурного регіону; визначає ознаки синтезу мистецтв у творах мистецтва індійського культурного регіону порівнює особливості різних видів мистецтва різних культурних регіонів світу; створює художні образи у стилістиці індійського культурного регіону; Ціннісний компонент висловлює оцінні судження щодо мистецтва індійського культурного регіону; усвідомлює взаємовпливи різних культур у сучасному мистецтві; ідентифікує емоції від сприйняття мистецтва регіону; розуміє їх вплив на власний емоційний стан	Мистецтво індійського культурного регіону
Учень (учениця) Знаннєвий компонент орієнтується у характерних ознаках мистецтва арабо-мусульманського культурного регіону; наводить приклади взаємовпливів різних культур у сучасному мистецтві. Діяльнісний компонент пізнає художньо-мовні та образні особливості  арабо-мусульманського культурного регіону; інтерпретує твори різних видів мистецтва; творить у різних видах мистецької діяльності (зокрема із використанням цифрових технологій); порівнює особливості мистецтва різних культурних регіонів світу; Ціннісний компонент виявляє здатність дискутувати про вплив мистецтва арабо-мусульманського культурного регіону на розвиток сучасного мистецтва, аргументувати свою позицію;	Мистецтво арабо-мусульманського культурного регіону
Наприкінці 10 класу учень/учениця виявляє здатність: ·        усвідомлювати необхідність збереження світової культурної спадщини; ·        пізнавати мистецтво, інтерпретувати його та виявляти ціннісне ставлення до нього; критично оцінювати вплив мистецтва та інформаційного простору на формування духовно-культурних цінностей – власних та суспільства; усвідомлювати шляхи протидії його негативним впливам на власне життя; ·        пізнавати себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво, ефективно застосовувати їх  для художнього самовираження та впливу на свій емоційний стан; ·        розуміти зв’язок мистецтва з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності у різноманітній творчій діяльності в особистому та соціокультурному середовищі.

 

11 клас

(52,5 год. (1,5 год. на тиждень), 3 год. − резервний час)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень (учениця): Знаннєвий компонент знає та розуміє роль мистецтва європейського культурного регіону у світовій культурній спадщині; орієнтується у визначних мистецьких досягненнях, здійснених на території європейського культурного регіону; наводить приклади  визначних творів різних видів мистецтва, художніх явищ, створених у різні часи на теренах європейського культурного регіону; Діяльнісний компонент інтерпретує емоційно-образний зміст творів різних видів мистецтва, орієнтується у засобах певного виду мистецтва, визначає пріоритетні образи мистецтва європейського культурного регіону; характеризує художню складову медіаконтенту; виявляє ініціативу щодо виконання творчих завдань у різних видах мистецької діяльності (зокрема, з використанням цифрових технологій); використовує набутий мистецький досвід у життєдіяльності; Ціннісний компонент висловлює власні враження, почуття, отримані під час сприймання та творення мистецтва; виявляє особистісно-ціннісне ставлення до художньо-образного змісту твору;  усвідомлює необхідність збереження мистецької спадщини	Мистецтво  європейського культурного регіону.
Учень (учениця): Знаннєвий компонент знає та розуміє внесок українського мистецтва у скарбницю світової культурної спадщини; називає найхарактерніші здобутки – «візитівки» українського мистецтва у світі; видатних представників українського мистецтва (зокрема, української діаспори); наводить приклади визначних творів різних видів мистецтва, художніх явищ, створених у різні часи в українському мистецтві; Діяльнісний компонент інтерпретує художньо-образний зміст творів різних видів українського мистецтва; наводить приклади впливу інформаційного простору на формування естетичного смаку; аналізує на естетичних засадах медіаконтент; характеризує національну специфіку українського мистецтва; виявляє ініціативу щодо виконання творчих завдань у різних видах мистецької діяльності (індивідуально та в команді); застосовує набутий мистецький досвід для творчої самореалізації (зокрема, естетизації довкілля); Ціннісний компонент оцінює значущість українського мистецтва (народного і професійного) у розвитку національної та світової культури, у власному житті; виявляє ціннісне ставлення до творів українського мистецтва – професійного та народного; пропагує національну культурно-мистецьку спадщину; визначає  власні емоції від сприйняття мистецтва регіону; ідентифікує, характеризує їх вплив; використовує мистецтво для отримання задоволення; усвідомлює необхідність збереження національної та світової мистецької спадщини.	Мистецтво  європейського культурного регіону. Україна
Наприкінці 11 класу учень/учениця виявляє здатність: ·        усвідомлювати необхідність збереження світової культурної спадщини; важливість національних мистецьких цінностей та їх збереження у сучасному полікультурному світі; толерантного ставлення до різних культур та їх представників,  ·        пізнавати мистецтво, інтерпретувати його та виявляти ціннісне ставлення; аналізувати вплив мистецтва та інформаційного простору на формування духовно-культурних цінностей – власних та суспільства; ·        пізнавати себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво, застосовувати їх для художнього самовираження та впливу на свій емоційний стан; ·         розуміти зв’язок мистецтва з гуманітарними та природничими дисциплінами, застосовувати міжпредметні компетентності у різноманітній творчій діяльності в особистому та соціокультурному середовищі.

 

Програму розробили:

 Абрамян Тетяна Олександрівна,  учитель мистецтва, музичного мистецтва і художньої культури ЗОШ І-ІІІ ст. №10  Торецької міської ради Донецької обл., учитель вищої категорії, учитель-методист;

Аристова Людмила Сергіївна, доцент кафедри музичного мистецтва Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського, кандидат педагогічних наук;

Гайдамака Олена Василівна,  старший науковий співробітник ДНУ "Інститут модернізації змісту освіти", кандидат педагогічних наук;

Гараздовська Мар'яна Теодорівна, учитель художньої культури та мистецтва гімназії «Престиж» м. Львова, старший учитель;

Гречана Олена Іванівна, учитель образотворчого мистецтва НВК «гімназія - школа» № 27 м. Маріуполь Донецької обл., спеціаліст вищої категорії, старший вчитель;

Гурин Олександра Михайлівна,   методист Навчально-методичного центру освіти м. Львова, кандидат педагогічних наук

Новикова Надія Валентинівна,     учитель музичного мистецтва та художньої культури Бучанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Київської області, заслужений учитель Украни, кандидат педагогічних наук;

Пірог Аліна Григорівна,  учитель мистецтва та художньої культури гімназії №267 Дарницького району м. Києва, учитель-методист;

Просіна Ольга Володимирівна,  провідний науковий співробітник лабораторії позашкільної освіти Інституту проблем виховання НАПН України, заступник головного редактору журналу "Мистецтво та освіта", кандидат педагогічних наук.